Досвід аграрія: “Змінюється клімат – змінюємо підхід до землеробства”

Аграрна сфера повна міфів і стереотипів:  щоб досягнути гарного результату, треба мати досвід; якщо погода не сприятлива – врожаю не буде; чим більше добрив внесеш, тим кращий врожай отримаєш; впроваджувати інновації – дорого,  опанувати точне землеробство – під силу лише агрохолдингам. Олександр Затишний, директор ТОВ Агрофірма – Надія, що на Київщині, на власному досвіді довів безпідставність усіх цих домислів.

Від зв’язківця – до аграрія

Олександр Затишний, зв’язківець за фахом, ніколи й не уявляв, що може стати фермером. Жив у Севастополі, мав власний бізнес – прокладав лінії зв’язку і займався будівництвом. До аграрної сфери його привів батько, який мав господарство у Тетіївському районі на Київщині.

«Він хоча й був на початку електриком, потім  пасічником, а на схилі літ захопився цією справою, – згадує Олександр Затишний, – почав обробляти поле. А пасічником він був таким, що у змаганнях бджолярів завжди перші місця займав по-району, а іноді – і по області. Коли попит на прокладання зв’язку знизився, батько, який був вже в літах, запропонував зайнятися сільським господарством. Я спершу не хотів, бо вже не ті роки, щоб нову справу розпочинати, але всидіти на одному місці не зміг і – захопився».

Досвід роботи у сфері зв’язку наклав свій відбиток: Олександр Затишний з тих фермерів, які легко сприймають всі інновації, цікавляться новими технологіями. Першим його кроком стало встановлення GPS-cистем, які дозволяють контролювати рух техніки та якість виконання технічних операцій.

«…Як зв’язківець я почав з переоснащення тракторів посівних комплексів та іншої техніки сучасними  GPS технологіями.  Адже те  обладнання, яке було на сільськогосподарській техніці – застаріле. 10 років тому не було поняття РТК станції, тому довелося переробити все повністю і поставити нове обладнання, яке приймає всі сигнали – RTK, ГЛОНАСС… Це дозволяє більш точно позиціонувати техніку в полі. Якщо раніше допустиме відхилення від курсу було 12-15 см, то можлива похибка RTK  сигнал зараз до 2-3 см, а на практиці ми бачили відхилення всього у декілька міліметрів», – розповідає Олександр Затишний.

Обробіток ґрунту: плуг –ні, твердомір- так!

У  ТОВ Агрофірма – Надія   повністю відмовились від оранки.

«Уже два роки поспіль виконуємо  виключно  рихлення ґрунту та лущення – поділився досвідом Олександр Затишний, що дозволяє контролювати щільність ґрунту , накопичення в верхніх слоях грунту пожнивних решток  і як результат – накопичення та збереження вологи. Наше господарство у найпосушливішій місцевості регіону. Буває так, що у Тетієві – дощ, у Жашкові дощ, а в нас – сухо. Я почав з того, що придбав поглиблювач і на протязі двох років зробив поглиблення на 90% полів – згадує Олександр Затишний. Це дало гарний результат.  Волога добре утримується- в листопаді, ще до того, як випав сніг, ми вже мали 50 см зволоженого грунту. Окрім того, зникли потічки на полях та калюжі, а значить – не змивається гумус».

 «Кидати міндобрива ми всі вміємо, але ж це – не варіант»

Аграрна справа – досить затратна. Ціни на паливо, добрива, насіння, техніку – щороку зростають. Тому до питання економії виробники ставляться з кожним роком уважніше, а до питання інвестицій – обережніше.

Олександр Затишний цікавиться новими технологіями, інноваціями:

«Мені цікаво те, де можна  зекономити, – говорить він. Тому вирішив провести агродіагностику поля в AgriLab. Адже мало який агроном може зрозуміти задачу – поєднати економічну складову з агрономією. Він може забезпечити 100 ц/га пшениці, але ж має розуміти  – може досить  80 ц/га, але при цьому  менша в рази  затратна частина на одиницю площі. Кидати міндобрива ми всі вміємо, але ж це – не варіант».

«Отже, провели аналіз грунту в AgriLab, – продовжує Олександр Затишний. Результати були досить очікувані: грунти у нас у доброму стані. І стосовно рН – середній рівень, не кислий, і гумусом забезпечені на гарному рівні… Звісно, витратити кошти, щоб дізнатися, що у тебе більш-менше і так все добре  – трохи шкода. Але ми отримали рекомендації щодо системи удобрення для наших культур. Скористалися ними. І біля 12% ресурсів – зекономили!».

Думка аграрія: «Українська хімічна промисловість поки не готова до точного землеробства»

Олександр Затишний не збирається зупинятися на аналізі грунту, переоснащення технопарку для впровадження автопілотів , паралельного водіння. Перспективу розвитку він бачить у більш широкому впровадженні точного землеробства. Але поки що є фактори, які стримують його, як і багатьох інших фермерів, від цього кроку.

«Я хочу дійсно дійти до наступного етапу – диференційованого та  головне рядно-полосового внесення добрив. Зрозуміло , що це більше стосується пропашних культур .  Вважаю, що  хімічна промисловість поки не в повній мірі  готова до таких запитів. І це не тільки моя думка, а й багатьох інших колег-аграріїв. Треба, щоб ми, аграрники, мали вибір з моно добрив для можливості на всі 100 відсотків впроваджувати рекомендації  агролабораторій а не застосовувати  тукосуміші  гарантії  якості котрих під сумнівом.

В такому випадку, буду робити більш глибоке переобладнання техніки, що дозволить мені  мінімум три різних добрива вносити за один прохід з різними нормами і на різну глибину. Не маючи їх, я  в неповній мірі можу дотриматися наданих мені рекомендацій. Адже використовуючи NPK, щоб внести необхідну норму фосфору чи калію  ми вносимо зайвий азот чи навпаки. В разі моно добрив можна в достатній кількості зекономити  ресурси, фінанси і як результат мати більші прибутки.»

«Нам не потрібні агрономи «вчорашні», нам  потрібні агрономи «сьогоднішні»

Від чого залежить успішність впровадження інновацій на виробництві? Від технологічності? Фінансового забезпечення? Так, але перш-за-все  – від готовності працівників сприймати нововведення. І якраз у цьому криється проблема. Олександр Затишний  раніше мав справу з технічною сферою і звик до постійних змін у ній, а тому  швидко помітив консервативність аграріїв.

«Нам не потрібні агрономи «вчорашні», нам  потрібні агрономи «сьогоднішні». Сучасний агроном – це агроном ІТ-шник, здатний об’єднати агрономічні дані з економічним аналізом. Тоді можна робити правильні  висновки. А поки кадри  більшості агрокомпаній до точного землеробства не готові. Їх треба спонукати до нового, переконувати, адже вони звикли робити  «по-старому»… Точне землеробство – це вже не день завтрашній, а сьогоднішній. Треба знати, що вносити, щоб ґрунти не деградували, як економити і збільшувати при тому ефективність».   

Змінюється клімат – змінюємо підхід до землеробства

Цього (2017) року погода була вкрай несприятлива – надто суха і спекотна як для помірного клімату. Але поглиблення, які зробили на тих полях, на яких вирощувалась кукурудза та соняшник, принесли не найгірший  результат.

«По соняшнику цього року(2017) ми отримали 3 т/га. Це стільки ж, як і в 2016 році, коли  погода була сприятливіша, але без поглиблення. По пшениці цього року зібрали 40 ц/га. В нашому регіоні – не самий гірший результат, бо сусідні господарства мали врожай на рівні  27 ц/га. Але, якби погодні умови  цього року були інші – я мав би набагато більший урожай  пшениці. Чому я так кажу? Бо на тому полі, яке було в низовині і мало більше вологи, я зібрав свої заплановані 100 ц/га».

Олександр Затишний впевнений, що впроваджуючи інновації у сільське господарство, можна  адаптуватися і під зміни клімату, і під зміни економічної «погоди». Головне – вірити у свої інвестиції.

«Я зв’язківець і звик отримувати швидкий результат – проклав кілька метрів кабелю – і бачу користь одразу, а от в агро на результат своїх старань доводиться чекати довго. Але спостерігати як проростає посіяне зерно, набирається сили колосся – це задоволення, яке варте всієї праці».

Журнал “Аграрний тиждень” №8-9, 2018 

 

Попередня новина Всі новини Наступна новина
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.