і 12% ресурсів – зекономили!
ТОВ "Агрофірма Надія"

Аграрна сфера повна міфів і стереотипів:  щоб досягнути гарного результату, треба мати досвід; якщо погода не сприятлива – врожаю не буде; чим більше добрив внесеш, тим кращий врожай отримаєш; впроваджувати інновації – дорого,  опанувати точне землеробство – під силу лише агрохолдингам. Олександр Затишний, директор ТОВ Агрофірма – Надія, що на Київщині, на власному досвіді довів безпідставність усіх цих домислів.

Замовити послугу

Олександр Затишний з тих фермерів, які легко сприймають всі інновації, цікавляться новими технологіями. Першим його кроком стало встановлення GPS-cистем, які дозволяють контролювати рух техніки та якість виконання технічних операцій.

«…Як зв’язківець я почав з переоснащення тракторів, посівних комплексів та іншої техніки сучасними GPS технологіями. Адже те обладнання, яке було на сільськогосподарській техніці – застаріле. 10 років тому не було поняття РТК станції, тому довелося переробити все повністю і поставити нове обладнання, яке приймає всі сигнали – RTK, ГЛОНАСС… Це дозволяє більш точно позиціонувати техніку в полі. Якщо раніше допустиме відхилення від курсу було 12-15 см, то можлива похибка RTK сигнал зараз до 2-3 см, а на практиці ми бачили відхилення всього у декілька міліметрів», – розповідає Олександр Затишний.

Обробіток ґрунту: плуг –ні, твердомір- так!

У ТОВ Агрофірма – Надія повністю відмовились від оранки.

«Уже два роки поспіль виконуємо виключно рихлення ґрунту та лущення – поділився досвідом Олександр Затишний , що дозволяє контролювати щільність ґрунту , накопичення в верхніх слоях грунту пожнивних решток і як результат – накопичення та збереження вологи.
Наше господарство у найпосушливішій місцевості регіону. Буває так, що у Тетієві – дощ, у Жашкові дощ, а в нас – сухо. Я почав з того, що придбав поглиблювач і на протязі двох років зробив поглиблення на 90% полів – згадує Олександр Затишний. Це дало гарний результат. Волога добре утримується- в листопаді, ще до того, як випав сніг, ми вже мали 50 см зволоженого грунту. Окрім того, зникли потічки на полях та калюжі, а значить – не змивається гумус».

«Кидати міндобрива ми всі вміємо, але ж це – не варіант»

Аграрна справа – досить затратна. Ціни на паливо, добрива, насіння, техніку – щороку зростають. Тому до питання економії виробники ставляться з кожним роком уважніше, а до питання інвестицій – обережніше.

Олександр Затишний цікавиться новими технологіями, інноваціями: «Мені цікаво те, де можна зекономити, – говорить він. Тому вирішив провести агродіагностику поля в AgriLab. Адже мало який агроном може зрозуміти задачу – поєднати економічну складову з агрономією. Він може забезпечити 100 ц/га пшениці, але ж має розуміти – може досить 80 ц/га, але при цьому менша в рази затратна частина на одиницю площі. Кидати міндобрива ми всі вміємо, але ж це – не варіант».
«Отже, провели аналіз грунту в AgriLab, – продовжує Олександр Затишний. Результати були досить очікувані: грунти у нас у доброму стані. І стосовно рН – середній рівень, не кислий, і гумусом забезпечені на гарному рівні… Звісно, витратити кошти, щоб дізнатися, що у тебе більш-менше і так все добре – трохи шкода. Але ми отримали рекомендації щодо системи удобрення для наших культур. Скористалися ними. І біля 12% ресурсів – зекономили!».

Думка аграрія: «Українська хімічна промисловість поки не готова до точного землеробства»

Олександр Затишний не збирається зупинятися на аналізі грунту. Перспективу розвитку він бачить у більш широкому впровадженні точного землеробства. Але поки що є фактори, які стримують його, як і багатьох інших фермерів, від цього кроку.

«Я хочу дійсно дійти до наступного етапу – диференційованого та головне рядно-полосового внесення добрив. Зрозуміло , що це більше стосується пропашних культур . Вважаю, що хімічна промисловість поки не в повній мірі готова до таких запитів. І це не тільки моя думка, а й багатьох інших колег-аграріїв. Треба, щоб ми, аграрники, мали вибір з моно добрив для можливості на всі 100 відсотків впроваджувати рекомендації агролабораторій а не застосовувати тукосуміші гарантії якості котрих під сумнівом.
В такому випадку , буду робити більш глибоке переобладнання техніки, що дозволить мені мінімум три різних добрива вносити за один прохід з різними нормами і на різну глибину. Не маючи їх, я в неповній мірі можу дотриматися наданих мені рекомендацій. Адже використовуючи NPK, щоб внести необхідну норму фосфору чи калію ми вносимо зайвий азот чи навпаки. «В разі моно добрив можна в достатній кількості зекономити ресурси, фінанси і як результат мати більші прибутки.»

«Нам не потрібні агрономи «вчорашні», нам потрібні агрономи «сьогоднішні»

Від чого залежить успішність впровадження інновацій на виробництві? Від технологічності? Фінансового забезпечення? Так, але перш-за-все – від готовності працівників сприймати нововведення. І якраз у цьому криється проблема. Олександр Затишний раніше мав справу з технічною сферою і звик до постійних змін у ній, а тому швидко помітив консервативність аграріїв.

«Нам не потрібні агрономи «вчорашні», нам потрібні агрономи «сьогоднішні». Сучасний агроном – це агроном ІТ-шник, здатний об’єднати агрономічні дані з економічним аналізом. Тоді можна робити правильні висновки. А поки кадри більшості агрокомпаній до точного землеробства не готові. Їх треба спонукати до нового, переконувати, адже вони звикли робити «по-старому»… Точне землеробство – це вже не день завтрашній, а сьогоднішній. Треба знати, що вносити, щоб ґрунти не деградували, як економити і збільшувати при тому ефективність».

Змінюється клімат – змінюємо підхід до землеробства

Цього року погода була вкрай несприятлива – надто суха і спекотна як для помірного клімату. Але поглиблення, які зробили на тих полях, на яких вирощувалась кукурудза та соняшник, принесли не найгірший результат.

«По соняшнику цього року ( 2017)ми отримали 3 т/га. Це стільки ж, як і в 2016 році, коли погода була сприятливіша, але без поглиблення. По пшениці цього року зібрали 40 ц/га. В нашому регіоні – не самий гірший результат, бо сусідні господарства мали врожай на рівні 27 ц/га. Але, якби погодні умови цього року були інші – я мав би набагато більший урожай пшениці. Чому я так кажу? Бо на тому полі, яке було в низовині і мало більше вологи, я зібрав свої заплановані 100 ц/га».

Олександр Затишний впевнений, що впроваджуючи інновації у сільське господарство, можна адаптуватися і під зміни клімату, і під зміни економічної «погоди».

 

Результати
  • Завдяки аналізу грунту вдалося зекономити 12%  ресурсів
  • Визначено природний потенціал поля
  • Підібрано оптимальну технологію з точки зору максимальної економічної доцільності
Коментар від клієнта
Олександр Затишний
Директор ТОВ «Агрофірма Надія»

«Мені цікаво те, де можна зекономити. Тому вирішив провести агродіагностику поля в AgriLab. Адже мало який агроном може зрозуміти задачу – поєднати економічну складову з агрономією. Він може забезпечити 100 ц/га пшениці, але ж має розуміти – може досить 80 ц/га, але при цьому менша в рази затратна частина на одиницю площі. Кидати міндобрива ми всі вміємо, але ж це – не варіант. Результати були досить очікувані: грунти у нас у доброму стані. І стосовно рН – середній рівень, не кислий, і гумусом забезпечені на гарному рівні… Звісно, витратити кошти, щоб дізнатися, що у тебе більш-менше і так все добре – трохи шкода. Але ми отримали рекомендації щодо системи удобрення для наших культур. Скористалися ними. І біля 12% ресурсів – зекономили!».

Замовити послугу
Iм'я:
Телефон:
Email:
Назва компанії:
Замовити дзвінок
Iм'я:
Телефон:
Додати коментар
Коментар:
Дякую за заявку. Наш менеджер зв'яжеться з Вами протягом дня.
Дякуємо! Тепер ви перші дізнаєтеся про інновації.